що реальна прискорювальна
напруга електронно-променевих установок у декілька разів виша і,
отже, швидкість електронів у промені теж значно більша.
5. До енергетичних параметрів
безпосередньо примикає й такий, як глибина проникнення
електронів у речовину. Це відстань, на якій електрони втрачають
практично всю свою енергію. Вона залежить тільки від енергії
електронів та густини матеріалу і може бути обчислена за наближеними
емпіричними формулами.
Якщо енергія електронів лежить у
межах від 10 до 100 кеВ, користуються формулою
Шонланда:
(2.5)дек - глибина
проникнення, см; II - прискорювальна напруга, В;
у — густина речовини, г/см3.
Більш універсальною, придатною
для використання при енергії електронів від 10 кеб до 1 МеВ,
є інша формула:
(2.6)Ці формули дають можливість
оцінити ймовірність радіаційних пошкоджень матеріалу при проникненні
в нього електронів. Так, для сталей середню густину можна прийняти рівною
7,8 г/см3. Тоді при напрузі 10 кВ
глибина проникнення електронів становитиме усього
0,21мкм, а при 100 кВ не перевищить 27
мкм. Отже, при електронно-променевому нагріванні, де енергія
електронів не перевищує декількох сотень кілоелектронвольтів, радіаційними
пошкодженнями можна знехтувати. При іншому виді електронної обробки
матеріалу — електронному опроміненні, де енергія електронів становить
декілька мегаелектронвольтів, цього робити не можна.
Слід також брати до уваги, що
передача енергії електрона при його проникненні в глибину речовини
відбувається нерівномірно. Завдяки цьому потужність, що поглинається
в одиниці об'єму речовини, є функцією відстані від поверхні (рис.2.1).
Характерним є те , що на відстані від поверхні, рівній 1/3 максимальної
глибини проникнення електронів, поглинена потужність досягає
максимуму.
Тутра(г) —
питома об'ємна потужність, що поглинається матеріалом;
ра тах — її максимальне значення;
і — відстань від поверхні мішені; И - глибина
проникнення електронів.
