І Іайбільш універсальними й
розповсюдженими є електронні і ирма і и аксіального типу. Саме вони
використовуються і при елек-і рої її ю-променевій термічній обробці. У
подальшому мова йтиме якраз про них.
За прискорюючою напругою
електронні гармати бувають 11 її п.кої (не вище ЗО
кВ), середньої (близько 60...80 кВ) та високої
(шипе 100 кВ) напруги.
Джерелом вільних електронів в
електронній гарматі будь-яко-ю шііує катод. Він може бути:
І) майже точковий; 2) з малою
поверхнею емісії; 3) з великою п поверхнею.
Конструктивно катод може бути
виконаний з дроту, стрічки пбобути масивним.
Нарешті, нагрівання катода
(розжарювання) може бути прямим або посереднім, наприклад,
бомбардуванням електронами.
Одним з найрозповсюдженіших є
петельний катод прямого ро їжарювання з вольфрамового дроту діаметром 0,1
...0,3 мм, який іпбешечує густину струму емісії до 50
кА/м2.
Електрони, емітовані катодом,
під дією фокусуючого елект-росіатичного поля керуючого (фокусуючого)
електрода форму-іоіься
в пучок. Різниця потенціалів у декілька десятків кіловольт між
катодом і анодом прискорює електрони пучка до швидкості, що досягає
50...60 % швидкості світла.
Анод А (рис.3.2) і
оброблювана деталь заземлюються, а на ка-іод К подається
негативний потенціал. Якщо керуючий електрод Ф у гарматі один, і його
потенціал дорівнює потенціалу катода, ііікіій
генератор пучка називають двоелектродним.
