Зварювальні матеріали




Листать книгу
Листать
Страницы: 1 ... 21 ... 63 ... 105 ... 147 ... 189 ... 229
84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125


скачать книгу Зварювальні матеріали




"Зварювальний флюс - матеріал, який використовують під час зварю­вання для хімічного очищення з'єднуваних поверхонь, захисту розплав­леного металу від навколишнього середовища та поліпшення якості шва" (ДСТУ 3761.3-98). Крім виконання основних функцій, флюс при зварю­ванні сприяє стабільному горінню дуги та покращує формування шва [11].
...
Серед різних існуючих способів механізованого зварювання із засто­суванням флюсу найбільш поширеним є електродугове зварювання під шаром флюсу. Схема цього процесу представлена на рис. 4.1 [12]. Зварю­вальна дуга 2 горить між виробом 1 та кінцем зварювального дроту 3. В міру розплавлення дроту останній автоматично подається в зону зварю­вання. Дуга закрита шаром флюсу 4. Зварювальний дріт переміщується в напрямку зварювання за допомогою спеціального механізму (автоматич­не зварювання) або самим зварником (механізоване зварювання). Під впливом тепла дуги основний метал та флюс плавляться. Рідкий шлак утворює навколо зони зварювання еластичну плівку 5, яка ізолює цю зону від доступу повітря. Краплі розплавленого металу зварювального дроту переходять через дуговий проміжок у зварювальну ванну б, де змішують­ся з розплавленим основним металом. В міру переміщення дуги вперед метал зварювальної ванни охолоджується та кристалізується, формуючи шов 8. Шлак залишається рідким ще деякий час, захищає метал. Потім шлак твердіє, утворюючи на поверхні шва шлакову кірку 7.
...
Роль флюсу-шлаку при зварюванні та наплавленні дуже велика. Його складом визначається атмосфера дуги, від якої залежить стабільність її горіння, стійкість швів проти пороутворення, об'єм та співвідношення шкідливих газів. Від шлаку залежить і стабільність електрошлакового процесу. Взаємодія розплавленого шлаку з металом зварювальної ванни істотно впливає на хімічний склад металу шва, його структуру, стійкість проти утворення кристалізаційних (гарячих) тріщин та інших дефектів [18].
...
До найважливіших функцій шлаку, що мають значення при усіх ви­дах зварювання плавленням, належать такі [12]: забезпечення стабільності процесу зварювання; якісне формування шва;
...
Склад флюсу повинен забезпечувати легке відокремлення шлакової кірки від поверхні металу та санітарно-гігієнічні умови зварювання. У процесі зварювання виділення шкідливих речовин повинне бути мінімаль­ним. Крім цих загальних функцій є і специфічні для кожного виду зварю­вання.
...
"Керамічний зварювальний флюс - флюс, який одержують у результа­ті змішування порошкових матеріалів із в'яжучою речовиною, грануляції та подальшого термічного оброблення" (ДСТУ 3761.3-98). Деякі марки
...
Такі флюси застосовують переважно при наплавленні, оскільки вони дозволяють легувати наплавлений метал у широких межах концентрацій. Для цього у флюси вводять металеві порошки та феросплави.
...
"Плавлений зварювальний флюс - флюс, який одержують сплавлен­ням його складових частин та подальшою грануляцією після кристалізації або безпосередньо із розплаву" (ДСТУ 3761.3-98). Компоненти шихти флюсів розплавляють в електричних або полуменевих печах з наступною грануляцією розплаву мокрим способом у воді, сухим подрібненням за­стиглого шлаку або розпиленням рідкого струменю розплаву повітряним потоком.
...
Плавлено-керамічні флюси в якості основи порошкової шихти містять плавлені флюси. Виготовлення флюсів іде за технологією виробництва керамічних флюсів. Сумісне використання обох методів дозволяє підви­щити зварювально-технологічні властивості флюсу [23].
...
За призначенням розрізняють флюси загального призначення та спе­ціальні. Флюси загального призначення використовують для механізова­ного дугового зварювання та наплавлення вуглецевих і низьколегованих сталей аналогічним за хімічним складом дротом; спеціальні флюси - для окремих видів зварювання (наплавлення), наприклад, електрошлакового або зварювання високолегованих сталей.
...
За традицією у вітчизняній практиці марка флюсу вказує наймену­вання розробника і його порядковий номер. Так, флюси, розроблені ІЕЗ ім. Є.О. Патона HAH України, мають позначення літерами "АН" (АН-348А, АН-20; АН-22 та ін.), що означає - "Академія Наук". Флюси, запропоновані НВО "ЦНИИТмаш", мають позначення літерами "ФЦ" -"флюс ЦНИИТмаш" і т. п. Поряд з цим були спроби ввести індекси, які у певній мірі характеризують склад флюсу, наприклад, ОФ-6 і ОФ-10 (ос­новний флюс), КФ-16 (кислий флюс), НФ-17 (нейтральний флюс). Однак
...
Класифікація флюсів за хімічним складом. Залежно від хімічного складу шлакової основи зварювальні флюси поділяють на три групи: ок­сидні, сольові та солеоксидні.
...
Оксидні флюси переважно складаються з оксидів металів і можуть містити до 10 % фтористих з'єднань. їх переважно використовують для зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей.
...
Флюси сольової групи утримують фтористі та хлористі солі металів, а також інші безкисневі хімічні сполуки. їх застосовують для зварювання активних металів, таких як алюміній, титан та ін., а також в електрошла­ковій технології.
...
Флюси солеоксидної групи містять фториди та оксиди металів. Ця група флюсів найбільш відповідає вимогам при зварюванні та наплавлен­ні середньо- та високолегованих сталей і сплавів.
...
Оксидні флюси побудовані переважно на базі шлакової системи МпО-БіОг, хоча є оксидні флюси на базі інших шлакових систем. Най­більш поширений розподіл флюсів за вмістом в них оксидів кремнію та мангану такий:
...
за вмістом кремнезему - безкремнієвий (кількість БіОг у вигляді до­мішки до 5%), низькокремнієвий (6.. .35 % БіОг) та висококремнієвий (більше 35 % Si02);
...
за вмістом мангану - безмангановий (кількість МпО у вигляді доміш­ки до 1 %), низькомангановий (до 10 % МпО), середньомангановий (15.. .30 % МпО) та високомангановий (більше 30 % МпО).
...
За хімічним складом, відповідно до документа Міжнародного інсти­туту зварювання (International Institute of Welding - IIW) [26], зварювальні флюси розподілені на шість груп, а згідно з класифікацією ISO [2] пропо­нується п'ять типів флюсів (табл. 4.1).
...
Класифікація зварювальних флюсів за вмістом основних складових_
...
Флюси вважаються кислими при В < 1, основними - при В > 1 і ней­тральними - при В = 1. Класифікація флюсів-шлаків за ступенем основ­ності або кислотності певною мірою формальна, оскільки розраховані ко­ефіцієнти (В) дають дуже приблизну оцінку властивостей флюсу. Фізич­ний зміст поняття основності флюсу-шлаку визначається активністю іона кисню. Чим вища активність іона кисню О2 , тим вища основність флюсу.
...
Існує велика кількість формул для визначення основності флюсів і шлаків, за допомогою яких у тій або іншій мірі можна врахувати можли­вість утворення різних комплексних з'єднань. За даними Ю. Зеке запро­поновано до 34 формул. Серед цієї групи найбільш поширена формула, прийнята П\У [18]:
...
в_ 0,01СаО+0,015МдО+0,006СаР2 + 0,014(Ка2О + К2О) + 0,007(МпО+РеО) . . 0,0178іО2 +0,005(А12О3+ТіО2
...
ленням. Це, як правило, найбільш загальні та найменш точні методи. Дру­га група - це спеціальні методи оцінки, що враховують специфічні особ­ливості процесу зварювання під флюсом.
...
Універсальні методи оцінки хімічної активності зварювальних флю­сів базуються на оцінці змін хімічного складу наплавленого металу під впливом захисного середовища (флюсу).
...
При оцінці хімічної активності флюсів за підсумковою окисною здат­ністю його складових оксидів використовують підсумкову кількість кис­ню, що бере участь у хімічних реакціях на міжфазній границі "метал-шлак". Відносну хімічну активність флюсу можна визначити відповідним коефіцієнтом:
...
Кореляційну залежність вмісту кисню в наплавленому металі від ко­ефіцієнта відносної хімічної активності флюсу, встановлену на основі експериментальних даних, представлено на рис. 4.3 [20].
...
Рис. 4.3. Вміст кисню [О] в на­плавленому металі залежно від коефіцієнта відносної хімічної ак­тивності флюсу Аф при зварюван­ні вуглецевих і низьколегованих сталей
...
Отриманий коефіцієнт кореляції (г = 0,96) досить високий, що вказує на наявність тісного кореляційного зв'язку розглянутих величин, а експе­риментальні точки добре збігаються з теоретичною прямою. Залежно від режиму зварювання кут нахилу прямої до осі абсцис буде змінюватися. При використанні обмежених зварювальних струмів і підвищених напру­жень на дузі він буде більшим, а на форсованих режимах - меншим. Кое­фіцієнт відносної хімічної активності флюсу Аф досить повно характери­зує окисну здатність флюсів. Змінюючись від 0 до 1, він дає можливість розташувати по спадній лінії плавлені флюси, які застосовують в проми­словості. Виходячи з їхньої хімічної активності, можна легко орієнтува­тися при виборі флюсу для зварювання тієї або іншої сталі. Відповідно до цього плавлені флюси, які містять оксиди кремнію та мангану, поділяють на наступні чотири групи: високоактивні (Аф > 0,6); активні (Аф = 0,6...0,3); малоактивні (Аф = 0,3...0,1) та пасивні (Аф < 0,1).
...
За металургійними властивостями відповідно до стандарту ISO 14171 усі флюси, незалежно від складу, поділяються на дев'ять класів [2].
...
Класи № 1-4 являють собою групу флюсів, при зварюванні й наплав­ленні під якими відбувається вигорання легуючих елементів від 0,7 (№ 1) до 0,1...0,3 (№ 4) % мас. Флюси класу № 5 відносяться до нейтральних, що не забезпечують приріст легуючого елемента (0...0,1)% мас, класи № 6-9 дають приріст легуючого елемента в наплавленому металі від 0,1...0,3 (№ 6) до 0,7 (№ 9) % мас.
...
Окисну або легуючу здатність флюсів оцінюють для кожного класу окремо. Для флюсів класу № 1 розглядається перехід тільки кремнію та мангану із флюсу до металу шва (у наведеній послідовності), № 2 - пере­хід елементів, відмінних від кремнію та мангану, наприклад хрому і т. п. Стандарт передбачає можливість альтернативної оцінки металургійних властивостей флюсу, що наводиться в супровідних документах на партію флюсу. Повідомляється порядок виготовлення зразків для експерименталь­ного визначення переходу елементів у метал шва, а також технологія на­плавлення дослідних валиків.
...
За зовнішньою характеристикою зерен плавлені флюси класифікують на кристалічні, скло- та пемзоподібні. Склоподібний флюс являє собою суміш прозорих зерен різних відтінків кольорів (коричневого, зеленого, синього, чорного та білого). Пемзоподібний флюс має зерна схожі на пі­нистий матеріал, а кристалічний флюс характеризується кристалічною будовою зерен. Забарвлення таких флюсів може бути також найрізнома­нітнішим.
...
Класифікація флюсів за технологічними властивостями на теперішній час відсутня, однак до найбільш важливих технологічних властивостей зварювальних флюсів відносять такі [22]:
...
За родом використання зварювального струму флюси поділяють на дві групи: категорія БС (постійний струм) та категорія АС (змінний та постійний струми).
...
Процес виготовлення плавлених флюсів являє собою складний ком­плекс технологічних операцій в наступній послідовності [11]: вхідний контроль якості сировини; підготовка сировини (сушіння, подрібнення); завантаження шихти у піч та виплавка флюсу; випуск флюсу із печі та його грануляція; сушіння флюсу;
...
В якості сировини для виготовлення зварювальних флюсів викори­стовують різноманітні руди та продукти їх збагачення - концентрати. Якість сировини має вирішальне значення (див. п. 2.3).
...
Сировина повинна мати сертифікат якості та відповідати вимогам відповідного ГОСТ або ТУ. Незалежно від наявності сертифіката вона підлягає суворому вхідному контролю: перевіряється візуально зовнішній вигляд та відбирається проба на хімічний аналіз. При позитивному ре­зультаті сировину відправляють на склад. В процесі зберігання сировина не повинна забруднюватися та насичуватися вологою.
...
Основними технологічними операціями при виготовленні плавлених флюсів є виплавлення флюсу та його грануляція. Найбільш поширені на­ступні способи:
...
виплавлення флюсів у газополуменевих печах. Як пальне викори­стовують природний або коксовий газ. Грануляцію завжди здійснюють мокрим способом (виливанням розплаву в басейн з водою), що дає мож­ливість одержувати флюс як склоподібної, так і пемзоподібної будови;
...
виплавлення флюсів в електропечах. Грануляцію флюсу виконують мокрим або сухим способом (виливанням розплаву флюсу в металеву єм-
...
ність або розпиленням розплаву газовим струменем). При сухому способі грануляції забезпечується одержання у флюсі, а отже і в металі шва, знач­но меншого вмісту водню, ніж при мокрому.
...
Процес виготовлення флюсів у газополуменевих печах неперервний. Піч опалюється природним або коксовим газом. Схематичне зображення печі наведено на рис. 4.4 [12].
...
Газ та повітря подаються каналами 3 та ¥ в камеру пальника печі 2, де вони змішуються. Повітря спочатку проходить крізь регенератор, в якому нагрівається теплом насадки, що підвищує температуру полум'я. Піч має два пальника. Кожні півгодини автоматично змінюється напрям руху паль­ного та димових газів, що підвищує ефективність роботи печі. Піч має за­вантажувальне вікно 1 для завантаження печі та зливний отвір 5 для ви­ливання флюсу. Стіни та стелю печі звичайно виготовлюють із динасу та хромомагнезиту.
...
В полуменевому просторі печі підтримується температура 1450 ± 20 °С та відновлювальна газова атмосфера. Полум'я повинне сте­литися по всій поверхні шихти та флюсомасі. Фізико-хімічні процеси при плавлені флюсу умовно поділяють на три стадії:
...
силікатоутворення. Випаровується більшість газоподібних складо­вих шихти й остання спікається. Температура до 1100... 1400 °С;
...
флюсоутворення. Починається з плавлення шихти і закінчується утворенням розчину, в якому відсутні частки, що не прореагували. Тем­пература до 1350... 1400 °С;
...
Другий спосіб плавлення флюсів - в електропечах. Використовують трифазні електричні печі, які живляться від пічного трансформатора від­повідної потужності. Пічні електроди виготовляють з графіту або вугілля (див. п. 2.14). Піч починає роботу в дуговому режимі, а основне плавлен­ня йде в режимі електроопору. Режим плавлення автоматично регулюєть­ся зміною глибини занурення електродів. В електричній печі можлива дефосфорація розплаву за рахунок перерозподілу фосфору між супутнім металом та шлаком. В газополуменевій печі можна здійснити лише ча­сткове вилучення сірки за рахунок окиснення.
...
В цілому, флюс, отриманий в газополуменевих печах, хімічно більш однорідний та значно дешевший. Однак, в технологічному плані електрич­ні печі кращі від газополуменевих. Вони дозволяють виготовляти флюси практично будь-якого складу.
...
Грануляцію флюсу здійснюють переважно мокрим способом, іноді сухим. При мокрому способі грануляції розплав флюсу виливають в ба­сейн з водою, при цьому він охолоджується, твердіє та розтріскується на дрібні зерна. Після сушіння в барабанних печах флюс сортують за розмі­рами зерен відповідно до ГОСТ або ТУ.
...
При сухому способі грануляції струмінь розплаву, що витікає із елек­тричної печі диспергується потоком сухого повітря, яке подається під ку­том 95... 135° до струменя розплаву. При цьому вміст вуглецю та сірки у флюсі знижується на 20...40%, азоту - на 20...30% [11]. Сухий спосіб грануляції виключає операцію подрібнення, забезпечує відсутність пилу, покращує умови праці.
...
При виробництві керамічних флюсів підготовка компонентів здій­снюється в такий же спосіб, як при виготовленні обмазувальної маси зва­рювальних покритих електродів (див. п. 2.3).
...
Після підготовки сухої шихти здійснюють грануляцію одним із двох способів: обкатуванням за допомогою дискового гранулятора або агломе­рацією в процесі мокрого змішування.
...
Дисковий гранулятор являє собою гладкий диск 2 з бортом, що нахи­лений під кутом до горизонту (рис. 4.5). На диск з бункера 1 безперервно подається суха порошкоподібна шихта, на шар якої із форсунки З розбриз­кується в'яжуча рідина - рідке скло. За рахунок сил поверхневого натягу краплі рідкого скла насичуються частками шихти та збільшуються. Відцен­трові сили та сили тертя змушують гранули підніматися до ножа 4, який знову їх направляє вниз під дощ в'яжучої рідини. Великі та дрібні гранули рухаються за неоднаковими траєкторіями. Відбувається сегрега­ція гранул та відбір найбільших гранул. Розміри гранул регулюють­ся зміною кута нахилу та швидкістю обертання диска [18].
...
При другому способі грануляції використовують схильність сирих флюсових мас до огруднення. Сфе­ричні гранули утворюються в про- 
...
Сирі гранули керамічних флюсів надходять на термічну обробку від якої залежить якість флюсів. Флюси з високим вмістом легуючих компо­нентів (флюси для наплавлення) прожарюють при температурі 400...450 °С, флюси для зварювання низьколегованих сталей -550...750 °С, флюси алюмінатно-рутилового типу - до 950 °С. Із збіль­шенням температури прожарювання покращуються технологічні власти­вості більшості керамічних флюсів, зменшується їх гігроскопічність. Од­нак при цьому треба попереджувати окиснення легуючих компонентів, розкладання карбонатів та вищих оксидів.
...
Достатньо широко на практиці використовують плавлено-керамічні флюси, які мають добрі технологічні властивості та досить суттєві мож­ливості для легування наплавленого металу. Плавлено-керамічні флюси складаються з плавлених стандартних флюсів та феросплавів. Складові компоненти ретельно подрібнюють, при цьому розмір зерен повинен бути однаковим, що дозволяє отримати при змішуванні однорідну масу. Гра­нуляцію плавлено-керамічних флюсів звичайно роблять з використанням у якості в'яжучої складової рідкого скла способом агломерації з наступ­ною термообробкою.
...
Відповідно до ГОСТ 9087-81 флюс постачається для механізованого дугового зварювання з розміром зерен 0,25... 1,60 мм, для автоматичного дугового - 0,25...2,50; 0,25...4,0; 0,35...3,0 та 0,35...4,0 мм.
...
Перед пакуванням флюси перевіряють на відповідність ГОСТ або ТУ за наступними показниками: однорідність, гранулометричний склад, бу­дова та забарвлення зерен, об'ємна маса, вологість. Крім того, для кераміч­них флюсів обов'язково проводять контрольні зварювальні випробування та визначають склад, а також властивості зварних швів. Готовий флюс може бути упакований в паперові мішки (за ГОСТ 17811-78), металеві барабани (за ГОСТ 5044-79), ящики типів П-1 та П-2 (за ГОСТ 2991-85), 96
...
При виробництві плавлених флюсів у печі утворюється однорідна склоподібна маса, що містить вихідні компоненти в зв'язаному стані. При наступній грануляції склад зберігається. Тому в процесі зварювання під плавленими флюсами взаємодія металу відбувається із складними комплексними з'єднаннями, а не з вихідними речовинами. Плавлені флю­си мають низьку схильність до гідратації, оскільки вони практично не мі­стять гігроскопічних складових, а також високу однорідність флюсових зерен та їхню високу міцність. У зв'язку з тим, що всі компоненти флюсу знаходяться в зв'язаному стані, кількість газу, що виділяється при зварю­ванні, значно нижча, ніж при використанні керамічних флюсів. Це визна­чає більш спокійний характер протікання процесу зварювання та сприяє поліпшенню формування металу шва. До переваг плавлених флюсів варто також віднести можливість повторного використання шлакової кірки.
...
Керамічні флюси містять у кожній гранулі в заданому співвідношенні мінерали, руди, феросплави, метали, вуглецеві речовини, що міцно з'єднані між собою в'яжучою речовиною. Оскільки компоненти флюсу залишаються практично у природному стані, вони більш інтенсивно реа­гують з металом, ніж при використанні плавлених флюсів. Виникає мож­ливість здійснювати легування металу в порівняно широкому діапазоні. Ця властивість керамічних флюсів особливо цінна при зварюванні лего­ваних сталей, сталей з особливими властивостями та при виконанні на­плавних робіт.
...
4.3. Технологічні та металургійні особливості використання флюсів
...
Керамічні флюси, на відміну від плавлених, можуть розкиснювати метал, що наплавляється. Як розкиснювачі в керамічних флюсах застосо­вують фероманган, феросиліцій, феротитан, алюмінієвий порошок, силі­кокальцій та ін. При цьому розкиснення наплавленого металу керамічним флюсом принципово відрізняється від розкиснення елементами, що вво­дяться в зварювальну ванну за допомогою електродного дроту. У першо­му випадку розкиснення металу може протікати в зоні відносно низьких температур у період контактування створеної рідкої металевої зварюваль­ної ванни з розплавленим флюсом. При використанні легованого дроту розкиснювачі надходять у зварювальну ванну в початковий момент її утворення в зону найбільш високих температур.
...
Температура зварювальної ванни відіграє важливу роль у процесах взаємодії на межі "метал-захисне середовище". При дуговому зварюванні зона плавлення умовно розподіляється на дві області за температурами: високотемпературна (зона горіння дуги, крізь яку проходять краплі елек­тродного дроту, катодна й анодна області), низькотемпературна (зона кристалізації металу шва) (див. рис. 4.1). Температура крапель електрод­ного металу залежить від способу зварювання (табл. 4.2) [18], але меха­нізм взаємодії залишається однаковим.
...
Таблиця 4.2. Середні температури крапель електродного металу та зварю-вальної ванни при різних способах зварювання_
...
Середні температури крапель електродного металу та зварю-вальної ванни при різних способах зварювання_
...
пель, які мають найбільш високу температуру. Узагальнена реакція між шлаком та рідким металом при зварюванні має наступний вигляд: (Ме/О^шл
...
У результаті даної реакції в наплавленому металі зі збільшенням тем­ператури зростає концентрація [Ме"]. По мірі зменшення температури процеси в більшості випадків починають відбуватися в протилежному напрямку. Однак швидкість цих процесів в низькотемпературній зоні знач­но нижча швидкості прямих процесів. Цим, в основному, пояснюється той факт, що кількість речовини, що прореагувала при прямому процесі, більша, ніж при зворотному. Таким чином відбувається легування або розкиснення металу шва.
...
Зростання температури сприятливо впливає на рафінування наплав­леного металу, а також його дифузійне розкиснення. Повнота протікання реакцій залежить від часу проходження реакцій. Чим довше метал знахо­диться у рідкому стані, тим більше реакції наближуються до стану рівно­ваги. Крім того, швидкість реакції взаємодії між флюсом та наплавленим металом пропорційна до відносної хімічної активності флюсу та зворотно пропорційна початковій концентрації відновлюваного елемента в металі шва.
...
У зв'язку з цим необхідно розглянути вплив режимів зварювання на інтенсивність взаємодії між шлаком та рідким металом. Численні дослі­дження показують, що зміна величини струму, його питома щільність, полярність, швидкість зварювання незначною мірою впливають на інтен­сивність взаємодії. Найбільший вплив має зміна напруги на дузі. Зі збіль­шенням напруги подовжується дуга, збільшуються розміри високотемпе­ратурної зони та створюються найбільш сприятливі умови для взаємодії.
...
Теоретично розрахувати реакції взаємодії між шлаком та металом неможливо, оскільки завжди відсутні повні дані. Для практичних цілей використовують емпіричні рівняння, які складені з урахуванням експери­ментальних даних. Наприклад, приріст кремнію та мангану в металі шва,
...
кремнієм та манганом відповідно; [Si]n, [Мп]п - початкові концентрації кремнію та мангану в наплавленому металі, %; U-
...
універсальний характер для всіх способів зварювання, що описується в п. 2.3. Там же розглянуто вплив даних елементів на якість металу шва та експлуатаційні характеристики зварного з'єднання в цілому. Стосовно зварювання під шаром флюсу треба відзначити, що за рахунок значної кількості рідкого шлаку, більш тривалого контакту металу зі шлаком при високих температурах забезпечення необхідної якості зварного з'єднання полегшується.
...
Однією з найбільш важливішою характеристикою флюсу-шлаку є йо­го в'язкість у рідкому стані. Від в'язкості залежать характер формування шва, глибина проплавлення основного металу, вихід газів із зони плав­лення та ін. Шлаки не мають фіксованої температури плавлення. Перехід від рідкого стану в твердий здійснюється в деякому інтервалі температур. Залежно від характеру зміни в'язкості від температури шлаки бувають "довгі" та "короткі" (рис. 4.6) [20]. "Короткі" шлаки мають вузький тем­пературний інтервал твердіння, "довгі" - значний. Короткі шлаки мають більш високу технологічність, їх перевага особливо відчутна при зварю­ванні у вертикальному та стельовому положеннях.
...
Необхідною умовою задовільного формування зовнішньої поверхні шва є його кристалізація в контакті з газом або рідким шлаком. Однак якщо при температурі твердіння металу шлак має надмірно високу в'язкість, у цьому випадку шов формується погано (за формою затверді­лої шлакової кірки). У випадку використання надмірно легкоплавкого флюсу також погіршується формування швів за рахунок утворення вели­кого об'єму шлаку, що утруднює процес зварювання. Добра якість фор­мування швів забезпечується при середній в'язкості шлаку. Найбільш сприятливі умови для кристалізації металу шва створюються, якщо умов­на температура плавлення шлаків на 200...300 °С нижча від температури плавлення сталі.
...
Шлаки повинні також мати достатню газопроникливість та щільність у рідкому стані. За малої щільності шлак легше виходить на поверхню зварювальної ванни, зменшуючи кількість неметалевих включень в металі шва.
...
При зварюванні плавленням обов'язковою вимогою до зварних швів є їхня оптимальна форма та зовнішній вигляд. На форму перерізу шва істот­но впливають стабілізуючі властивості флюсу, його насипна маса та гра­нулометричний склад. При використанні флюсу з поганими стабілізую­чими властивостями довжина зварювальної дуги зменшується. Утворю­ються вузькі шви з великою глибиною проплавлення та висотою. Стабіль­ність горіння дуги підвищують за рахунок додавання до складу флюсів елементів-стабілізаторів (див. п. 2.3).
...
Вплив насипної маси флюсу чітко виявляється при порівнянні швів, зварених під склоподібним та пемзоподібним плавленими флюсами одна­кового хімічного складу (рис. 4.7) [12]. У цьому випадку відмінність у на­сипній масі флюсу особливо велика, що обумовлює відповідне розхо­дження витрат енергії на його плавлення. На плавлення склоподібного флюсу, що має звичайно насипну масу 1,5... 1,7 г/см3, потрібно вдвічі біль­ше енергії, ніж на плавлення пемзоподібного флюсу, насипна маса якого 102
...
складає 0,7.. .0,9 г/см3. У результаті градієнт напруги на дузі при викорис­танні склоподібного флюсу більший, а сама дуга коротша, ніж у випадку застосування пемзоподібного флюсу.
...
Гранулометричний склад флюсу впливає на форму шва таким же чи­ном як і його стабілізуючі властивості. При використанні дрібного флюсу отримують шви більш вузькі, з більшою глибиною проплавлення та ви­пуклістю. Це пов'язано зі зменшенням довжини зварювальної дуги.
...
Особливості хімічного зчеплення шлакової кірки з наплавленим ме­талом розглянуто в п. 2.3. Крім того, особливо при багатопрохідному зва­рюванні, необхідно правильно вибирати кут підготовки кромок, що зва­рюються, для полегшення відокремлення шлакової кірки від поверхні шва. При використанні флюсів необхідно пам'ятати, що флюси-шлаки мають розвинену поверхню і можуть активно адсорбувати вологу з повіт­ря. Вологість склоподібних флюсів звичайно складає 0,1...0,5%, пемзо-подібних - дещо вища. Якщо розрахувати об'єм водню, який може утво­ритися при розкладанні водяної пари, то отримаємо, що з 1 кг флюсу мо­же утворитися 1,25...6,20 дм3 водню. У зв'язку з цим зварювальні флюси, якщо вони полежать в розгерметизованій тарі, перед використанням не­обхідно обов'язково прожарювати.
...
В цілому, останнім часом спостерігається різке збільшення об'ємів використання агломерованих флюсів [21]. Це пояснюється рядом металур­гійних можливостей агломерованих флюсів: регулювання кремнійвіднов-лювальних процесів, рафінування та мікролегування зварювальної ванни, висока міцність та ударна в'язкість зварних з'єднань. Подальший розви­ток використання флюсів пов'язаний зі зниженням в них вмісту шкідли­вих домішок, розробкою сучасних систем "флюс-дріт" та забезпеченням зниження вмісту водню у флюсах [6].
...
Вибір флюсу для зварювання конкретного виробу являє собою не­просту задачу, яка ускладнюється тим, що, крім правильного вибору зва­рювально-технологічних властивостей флюсу, необхідно визначати оп­тимальний металургійний варіант зварювання, у тому числі сполучення дроту та флюсу. В цьому випадку, наприклад, плавлені флюси доцільно розділити на групи залежно від їхньої окисної здатності на основі показ­ника відносної хімічної активності Аф, що дуже зручно, оскільки дається загальний підхід до вибору флюсу залежно від хімічного складу металу. Чим більше легуючих елементів містить зварювана сталь, тим нижчою повинна бути відносна хімічна активність флюсу. Уперше це встановлено Д.М. Рабкіним та 1.1. Фруміним [18]. Зазначений підхід може бути вико­ристаний і для флюсів, не розглянутих в навчальному посібнику.
...
При зварюванні низьковуглецевих сталей застосовують флюси та електродні дроти в основному двох систем. Перша система - високоман-гановий флюс-силікат у сполученні з низьковуглецевим дротом Св-08А, Св-08АА (за ГОСТ 2246-70) або легованим манганом дротом Св-08ГА. Друга система - безмангановий висококремнистий флюс у сполученні з високомангановим дротом. Перша система одержала переважне поши-
...
рення у вітчизняній практиці, друга - за кордоном. Загальним для обох зазначених систем є застосування висококремнистого флюсу (36...50 % БіСЬ) та використання електродного дроту з киплячих або на-півспокійних сталей. Легування металу шва манганом досягається за ра­хунок флюсу (перша система) або електродного дроту (друга система). Легування шва кремнієм забезпечується флюсом за рахунок кремнійвід-новлювального процесу в обох системах.
...
Реакція відновлення кремнію має особливо важливе значення при зварюванні низьковуглецевих киплячих сталей, що містять його сліди, тому що тільки при вмісті в рідкій ванні кремнію не менше 0,2 % можли­во призупинити в частині зварювальної ванни, що кристалізується, реак­цію окиснення вуглецю:
...
Роль вуглецю як розкиснювача дуже велика у всьому діапазоні тем­ператур зварювання. При цьому спорідненість вуглецю до кисню зростає з підвищенням температури на противагу тому, що спостерігається для інших елементів. Тому вуглець вигорає при високих температурах і до моменту кристалізації металу в хвостовій частині зварювальної ванни ре­акція (4.5) практично згасає. У процесі кристалізації зварювальної ванни вона інтенсифікується знову. Це обумовлено наступним. Під час криста­лізації спочатку твердіє більш чистий метал, а домішки, у тому числі і вуг­лець, ліквують у матковий розчин. У результаті їхня концентрація в ріди­ні, що залишається, зростає, і рівновага реакції порушується. Крім цього, відповідно до принципу рухливої рівноваги, при охолодженні рівноваж­ної системи в ній повинні розвиватися екзотермічні реакції.
...
Застосування дроту з кремнієм при зварюванні під шаром флюсу низь­ко-вуглецевих і вуглецевих сталей не знайшло широкого поширення в нашій країні. Це пояснюється тим, що кремній у зварювальну ванну кра-
...
ще подавати не в початковій, а в кінцевій стадії процесу, щоб дати мож­ливість вуглецю окиснитися при високих температурах. Застосування ле­гованого манганом дроту більш раціональне, оскільки манган як розкис-нювач починає діяти лише при порівняно низьких температурах, коли вуг­лець встигає частково окиснитися.
...
До позитивних сторін кремній- та мангановідновлювальних процесів варто віднести і той факт, що збагачення реакційної зони киснем у вигля­ді FeO при відновленні кремнію та мангану з їхніх оксидів у флюсі сприяє створенню окисного середовища у зварювальній ванні, а це перешкоджає розчиненню водню в рідкому металі. Водень утворюється при взаємодії водяної пари, що міститься у флюсі, з рідким металом шва за реакцією
...
До негативних наслідків кремній- та мангановідновлювальних проце­сів, які інтенсивно відбуваються при зварюванні під високомангановими флюсами-силікатами, варто віднести засмічення шва дисперсними силі­катними включеннями ендогенного характеру. Вони в значній мірі зни­жують пластичність та ударну в'язкість металу шва особливо при низьких температурах. При зварюванні вуглецевих сталей це ще може бути при­пустимо, але якщо врахувати, що з ростом кількості легуючих елементів запас пластичності металу зменшується, то варто визнати, що вже під час зварювання низьколегованих сталей підвищеної міцності, застосування зазначених флюсів неприпустиме.
...
Для зварювання низьковуглецевих сталей переважно використовують високоактивні флюси, які мають показник відносної хімічної активності Аф > 0,6, це високо- або середньоманганові флюси-силікати. Найбільш поширені у вітчизняній промисловості флюси можуть бути віднесені до шлакової системи MnO-Si02. До них належать флюси АН-348А, ОСЦ-45, АН-348В, ФЦ-6, ФЦ-3, ФЦ-9, АН-60 та ін. Якщо брати до уваги концен­трацію в них Si02 і МпО, то область оптимального хімічного складу флю­сів буде розміщена на діаграмі стану шлакової системи MnO-Si02 трохи 106
...
правіше від області з мінімальною температурою плавлення 1251 °С (рис. 4.8) [10]. Однак варто враховувати, що інші оксиди, які знаходяться у флюсах, а також СаБг помітно знижують їхню температуру плавлення.
...
Рис. 4.8. Діаграма стану шлакової системи МпО-8і02: 1-4 - зазначена температура плавлення флюсів ФЦ-6 і ОСЦ-45 (і); ФЦ-3 (2); АН-60 (3); АН-348А і АН-348В (4)
...
Ударна в'язкість металу швів, виконаних із застосуванням високоак­тивних флюсів, навіть при випробуваннях зразків з надрізом за Менаже при температурі 20 °С, як правило, не перевищує 100 Дж/см2. Тому зазна­чені флюси не можуть бути рекомендовані для зварювання конструкцій, що працюють при знижених температурах, наприклад, в умовах Півночі.
...
До переваг цих флюсів варто віднести їх високі зварювально-технологічні властивості, відсутність схильності до гідратації, у зв'язку з чим перед використанням цих флюсів достатньо їх прожарити при темпе­ратурі 100... 150 °С. Висока концентрація кисню в зоні плавлення при зварюванні під високоактивними флюсами запобігає розчиненню водню у зварювальній ванні, що перешкоджає виникненню пор навіть при зварю­ванні по іржі. Властивості найбільш поширених у СНД плавлених флюсів представлені в табл. 24Д.
...
У промисловості та будівництві за прийнятою класифікацією легова­ні сталі поділяють на три класи: низько-, середньо- і високолеговані. Ни-зьколеговані сталі містять сумарну кількість легуючих елементів не біль­ше 5 % за умови, що вміст кожного з них не перевищує 2 %. Якщо вміст кожного з легуючих елементів лежить в межах 2...5 %, а сумарна кіль­кість не більше 10 %, сталь - середньолегована. Високолегованою вва­жають сталь, що містить один з легуючих елементів не менше 5 % при їхній загальній сумі не менше 10 %.
...
Низьколеговані сталі є металургійно збалансованими продуктами, тому основна задача при їхньому зварюванні зводиться до захисту зварю­вальної ванни від атмосферного впливу. Для зварювання низьколегованих сталей застосовують активні, малоактивні та пасивні флюси, що належать до оксидного та солеоксидного класу.
...
Введення в пасивні флюси оксидів кремнію, титану, заліза або манга­ну значно поліпшує зварювально-технологічні властивості названих флю­сів, але підвищує їхню хімічну активність. Незважаючи на це, більшість флюсів, що використовують для зварювання низьколегованих сталей, або активні, або малоактивні.
...
Малоактивні флюси, як правило, містять до 25 % БіОг і поряд з цим велику кількість глинозему, оксиду та фториду кальцію. Наявність діок-сиду кремнію істотно поліпшує їхні формуючі властивості порівняно з пасивними флюсами, підвищує стійкість флюсів до гідратації, поліпшує відокремлюваність шлакової кірки.
...
Більш високі зварювально-технологічні властивості порівняно з ма­лоактивними флюсами мають активні зварювальні флюси (Аф = 0,6...0,3). Однак зварювання під ними дає більше забруднення металу швів немета­левими включеннями, сіркою та фосфором. Тому ці флюси застосовують в основному для зварювання низьколегованих сталей із тимчасовим опо­ром на розрив до 600 МПа.
...
Особливістю зварювання середньо- та високолегованих сталей є більш високий ступінь легування металу, що викликає його більшу чут­ливість до вмісту неметалевих включень і водню. Тому небезпека утво­рення тріщин вища, ніж при зварюванні низьколегованих сталей. У про­цесі зварювання таких сталей складніше забезпечити рівноміцність мета­лу шва з основним металом, тому що внаслідок небезпеки утворення кри­сталізаційних тріщин вміст вуглецю у шві жорстко обмежується. У зв'язку з цим потрібне введення в шов із зварювальним дротом додатко­вої кількості легуючих елементів і зниження їхнього окиснення в процесі зварювання. Низька окисна здатність флюсу необхідна також і для забез­печення легкого відокремлювання шлаку від швів, що містять ванадій, ніобій або хром. Мінімальне окиснення металу шва та легка відокремлю-ваність шлакової кірки забезпечуються застосуванням флюсів із зниже­ними окисними властивостями.
...
Здебільшого малоактивні та пасивні флюси мають складний хімічний і мінералогічний склад, що пов'язано з необхідністю забезпечення задовіль­них зварювально-технологічних і металургійних характеристик.
...
У ряді випадків для зварювання сталей цього класу може використо­вуватися високолегований аустенітний дріт, що забезпечує утворення аустенітної або аустенітно-мартенситної структури металу шва. Висока розчинність азоту та водню в аустеніті обумовлює достатню стійкість зварних з'єднань проти окрихчування. Міцність аустенітних й аустенітно-мартенситних швів поступається міцності основного металу, однак висо­кий запас пластичності забезпечує добру працездатність конструкції.
...
4.6. Флюси для зварювання середньо- та високолегованих сталей
...
Для зварювання та наплавлення середньолегованих сталей викори­стовують низькокремнисті та безкремнисті плавлені флюси. Склад і вла­стивості найбільш поширених флюсів наведено в табл. 27Д.
...
Для зварювання високолегованих сталей переважно використовують два типи керамічних флюсів: алюмінатно-основний та флюоритно-основний. Ці типи флюсів містять значні концентрації основних (MgO і СаО) та кислих оксидів (АІ2О3
...
У СНД для зварювання середньо- та високолегованих сталей центра­лізовано випускають лише флюс АНК-45, який використовують переваж­но в сполученні з аустенітним дротом Св-ОЗХ19Н15Г6М2АВ2. Інші флю­си, наприклад ФЦК і ФЦК-С, використовують значно менше через недостатні зварювально-технологічні характеристики.
...
Алюміній, титан, мідь, нікель, а також інші кольорові метали та спла­ви знаходять широке застосування для виготовлення зварних конструкцій у різних галузях народного господарства.
...
Зварюваність кольорових металів і сплавів визначається хімічною ак­тивністю елементів, розчинністю домішок (у тому числі газів) і чутливі­стю до них, типом кристалічних ґраток та поліморфізмом, ступенем легу­вання, теплофізичними показниками (теплопровідністю, теплоємністю, температурою плавлення та кипіння елементів і оксидів) та іншими вла­стивостями (табл. 4.3) [4, 18, 20].
...
Важкі кольорові метали - нікель і мідь - характеризуються малою хі­мічною активністю, але високою чутливістю до присутності в металі до­мішок і газів, які погіршують їхні металургійні та експлуатаційні власти­вості та процес зварювання.
...
4.7. Флюси для зварювання кольорових металів і сплавів
...
велика здатність реагувати з іншими елементами (у першу чергу з газами) при високій температурі, особливо в розплавленому стані. Найбільш чут­ливі до домішок та крихкості ванадій, ніобій, тантал, хром, молібден і воль­фрам [4].
...
Зварювання нікелю та його сплавів ускладнено внаслідок особливих фізико-хімічних властивостей, великої чутливості до домішок і розчине­них газів, які в значному ступені ускладнюють їхню зварюваність та зни­жують експлуатаційні властивості зварних з'єднань. До основних про­блем зварюваності нікелю належать схильність наплавленого металу до утворення пор і тріщин, складність забезпечення однакового складу та властивостей основного та наплавленого металу, знижені ливарні власти­вості нікелю, утворення тугоплавкого оксиду нікелю. Пористість наплав­леного металу при зварюванні нікелю обумовлена його здатністю до роз­чинення великої кількості водню, кисню й азоту в рідкому стані, а також труднощами дегазації зварювальної ванни в процесі охолодження та кри­сталізації.
...
Найбільш шкідливою домішкою в нікелі є сірка, що утворює легко­плавку сірчасту евтектику з температурою плавлення 645 °С. Схожу евтек­тику утворюють фосфор (температура плавлення 880 °С), а також вісмут, свинець, сурма, миш'як, селен і кадмій. Тому вміст цих домішок у нікелі обмежується 0,002.. .0,005 %, а вміст сірки навіть до 0,001 %, що в 10-50 разів нижче, ніж припустимий її вміст у сталі. Шкідливими домішками в нікелі є кремній, залізо, мідь, цинк, кадмій.
...
Хоча нікель порівняно з залізом менш активний метал і має практично однакову з ним температуру плавлення, активні плавлені флюси, що засто­совують при зварюванні сталей, непридатні для нікелю та його сплавів.
...
Позитивні результати для дугового зварювання нікелю й особливо його сплавів дає застосування фторидних і високоосновних флюсів
...
4.7.1. Флюси для зварювання нікелю та його сплавів
...
(табл. 4.4) [4, 20]. Галоїдні (фторидно-хлоридні безкисневі) флюси серії ИМЕТФ, розроблені на базі системи СаГ2-ВаС12 з додаванням №Б і БгБг, являються подальшим розвитком фторидних флюсів. Основою для ство­рення цих флюсів стало використання модифікуючої дії натрію і строн­цію, що вводяться у флюс у вигляді фтористих солей. Оптимальні зварю­вальні властивості флюсів забезпечуються при вмісті у флюсах 15 % ВаСІг. Найбільш висока стійкість швів до утворення гарячих тріщин спо­стерігається при 5... 10 % Підвищення схильності наплавленого ме­талу проти утворення гарячих тріщин пояснюється модифікуванням його структури. Головний вплив на структуру та властивості металу шва ро­бить відновлюваний із флюсу натрій.
...
рювання, що забезпечують малу глибину проплавлення металу й уповіль­нене його охолодження. Такі режими зварювання сприяють також змен­шенню темпу наростання внутрішніх деформацій і підвищенню опірності металу утворенню гарячих тріщин.
...
обмежується: <0,01...0,03 % 02, <0,0005...0,0030 % Ві, <0,005 % БЬ, <0,004...0,03 % РЬ (залежно від призначення конструкції). Для боротьби з гарячими тріщинами рекомендується також введення в зварювальну ван­ну розкиснювачів, модифікаторів і легуючих елементів, що підвищують технологічну міцність металу шва.
...
Внаслідок малої хімічної активності міді та більшості її сплавів при їхньому зварюванні можна використовувати стандартні плавлені флюси ОСЦ-45, АН-348А, АН-60, ФЦ-10, АН-26, АН-22, АН-20, призначені для зварювання сталей. Для зварювання латуней Л63, Л062-1, ЛС59-1, ЛМц58-2 та інших застосовують звичайно флюс АН-20 у сполученні з бронзовим (Бр.КМцЗ-1, Бр.Оц4-3) або латунним (ЛК80-3) дротом. Елек­тродний дріт з міді дає більш низькі механічні властивості зварних швів. Латуні Л63 і Л062-1 зварюють мідним дротом під флюсом АНФ-5 або флюсом МАТИ-53, який складається із суміші, що містить флюс ОСЦ-45 (77%), борну кислоту (7,6 %) і кальциновану соду (15,4%). Для зварю­вання латуней рекомендується також флюс ФЦ-10 [4].
...
Широке застосування знаходить зварювання під флюсом алюмініє­вих, хромистих, свинцюватих та інших бронз. Алюмінієві бронзи Бр.АМц9-2, Бр.АЖ9-4, Бр.АЖМц10-3-1,5 зварюють під флюсом АН-20 дротом того ж складу. Флюси з більш високим, ніж у флюсі АН-20, вмі­стом кремнезему не рекомендуються для зварювання алюмінієвих бронз, тому що в результаті окиснення алюмінію, насичення металу шва кремнієм і глиноземом відбувається погіршення їх властивостей. Додавання алюмі­нію знижує розчинність водню у твердій міді, тому алюмінієві бронзи схиль­ні до утворення пор у металі шва. Серед стандартних плавлених флюсів найвищу щільність швів на алюмінієвій бронзі забезпечує флюс АН-60.
...
Для зварювання міді та її сплавів розроблені також спеціальні кера­мічні флюси ЖМ-1 і К-13МВТУ (табл. 4.6) [20]. Керамічний флюс ЖМ-1 створює сприятливі умови для рафінування міді, що дозволяє одержати метал шва високої чистоти з мінімальним відхиленням від теплофізичних
...
і механічних властивостей основного металу. Керамічний флюс К-13МВТУ рекомендується для зварювання міді та бронзи. Прийняте співвідношення шлакоутворюючих компонентів флюсу забезпечує високі зварювально-технологічні та металургійні властивості. Цей флюс дозво­ляє одержати добре розкиснений метал, причому алюміній практично не переходить у метал шва (сліди). При цьому забезпечуються однакові з ос­новним металом електропровідність і теплопровідність металу шва. За­стосування цього флюсу дає можливість ввести у зварювальну ванну мо­дифікатори, які регулюють процес кристалізації та властивості наплавле­ного металу.
...
область. Спорідненість титану з азотом настільки велика, що він є єдиним елементом, який горить у середовищі азоту. Водень поглинається тита­ном у великій кількості. Розчинність водню в ß-Ti досягає 2 % і переви­щує розчинність водню в залізі у тисячі й десятки тисяч разів. Елементом, що викликає крихкість титану, виступає і вуглець, який при високих тем­пературах добре розчиняється в титані, а зі зниженням температури утво­рює дуже тверді та крихкі карбіди титану.
...
Для визначення підсумкового впливу всіх трьох елементів на власти­вості титану використовують "еквівалент кисню" [0]е, %:
...
Для забезпечення доброї зварюваності титану та його сплавів обме­жують вміст шкідливих елементів: <0,1...0,2 % 02; <0,04...0,05 % N2; <0,008...0,015 %Н2
...
Найбільш розповсюдженими дефектами зварних швів є пори та холод­ні тріщини. У зв'язку з цим головною вимогою до флюсів для зварювання титану є надійний захист зони зварювання від взаємодії з повітрям і виключення можливості забруднення шва шкідливими домішками, які можуть міститися в шлаку.
...
Висока температура плавлення титану зумовлює застосування туго­плавкого флюсу. Щільність флюсу не повинна перевищувати щільність рідкого титану 4,11 г/см3. Флюс повинен забезпечувати стабільність про­цесу зварювання, добре формування шва, відсутність у ньому пор, трі­щин, шлакових включень та інших дефектів. Шлакова кірка повинна лег­ко відокремлюватися від поверхні шва. Перерахованим вимогам відпові­дають безкисневі флюси на основі фторидів і хлоридів лужних і лужно­земельних металів. На основі проведених у ГЕЗ ім. Є.О. Патона дослі­джень були розроблені безкисневі флюси серії АНТ, які призначені для
...
зварювання титану і його сплавів (табл.4.7) [14]. Ці флюси в процесі зва­рювання надійно ізолюють ванну розплавленого металу та зону термічно­го впливу від шкідливого контакту з повітрям.
...
щин. Значна усадка при кристалізації зварного шва, а також великий кое­фіцієнт лінійного розширення сприяють виникненню високого темпу внутрішніх деформацій у температурному інтервалі крихкості.
...
Відсутність фазових перетворень в алюмінії призводить до отриман­ня грубої стовпчастої структури наплавленого металу з дендритною і транскристалітною будовою, що сприяє розвитку гарячих тріщин. Істотне значення при цьому мають вміст домішок у металі та характер його пер­винної кристалізації. Схильність технічного алюмінію до утворення трі­щин залежить від співвідношення у ньому постійних його домішок - залі­за та кремнію.
...
Флюси для зварювання алюмінію та його сплавів напіввідкри-тою дугою (по флюсу). Флюси для зварювання алюмінію та його сплавів, крім спеціальних, повинні мати наступні зварювально-технологічні вла­стивості: забезпечувати стабільне горіння дуги, легке відокремлювання шлакової кірки та добре формування шва; попереджувати утворення у шві пор і тріщин при високих механічних характеристиках зварного з'єднання, корозійної стійкості, електропровідності та інших властиво­стей. Виходячи з наведених вище спеціальних вимог, можливими компо­нентами флюсів для зварювання алюмінію можуть бути хлориди та фто­риди лужних і лужно-земельних металів, фторид алюмінію, натрієвий, калієвий і літієвий кріоліти.
...
Найбільше застосування для зварювання алюмінію знайшов флюс АН-А1, що належить до системи КС1-МаС1-МазАШб, разом з флюсом УФОК-А1 [18]. Для зварювання алюмінієво-магнієвих сплавів застосо­вують флюси АН-А4, МАТИ-10, 48-АФ1, які не мають у своєму складі солей натрію, і належать до системи ВаСЬ-КСІ, а також МАТИ-Іа, що містить більшу кількість фторидів у порівнянні з іншими флюсами (табл. 4.8) [4, 20].
...
Флюси для зварювання алюмінію та його сплавів закритою ду­гою (під флюсом). Головним недоліком способу зварювання алюмінію
...
Флюси для зварювання алюмінію та його сплавів напіввідкри-тою дугою (по флюсу).
...
напіввідкритою дугою по флюсу є інтенсивне випромінювання дуги, ви­ділення великого об'єму парів і газів, значне розбризкування електродно­го металу.
...
Склад флюсів для зварювання алюмінію та його сплавів напіввідкритою дугою_
...
Склад керамічних флюсів для зварювання алюмінію та його сплавів
...
ня полягає в тому, щоб правильно підібрати плавлений флюс за хімічною активністю стосовно наплавлюваного металу. Якщо останній містить елементи, що легко окиснюються у зварювальній ванні, такі як титан, алюміній, ніобій та ін., для наплавлення необхідно використовувати флю­си з мінімальною хімічною активністю. Однак такі флюси мають знижені зварювально-технологічні властивості, які погіршуються при зменшенні їхньої хімічної активності. Якщо елементи, що окиснюються, до складу наплавленого металу не додаються, рекомендується використовувати ма­лоактивні або навіть активні флюси з високим рівнем зварювально-технологічних характеристик.
...
Третій варіант поєднання найбільш широко використовують в проми­словості. Пов'язано це з тим, що в даному випадку можливе застосування недефіцитного вуглецевого або низьколегованого зварювального дроту (стрічки) у парі з легуючим керамічним флюсом. Однак кількість порош­коподібних металевих додатків у керамічному флюсі не повинна переви­щувати 20 %. При їхній більшій концентрації значно погіршуються зва­рювально-технологічні властивості флюсу, особливо відокремлюваність шлакової кірки, зростає мікро- і макронеоднорідність наплавленого мета­лу. Тому при необхідності введення в наплавлений метал значної кілько­сті легуючих елементів варто підвищувати концентрацію елементів у ме­талі переважно за рахунок використання зварювального дроту (стрічки) з більш високим рівнем легування.
...
Четвертий варіант поєднання дозволяє легувати наплавлений метал у найбільш широкому діапазоні концентрацій. Це досягається шляхом ле­гування як через зварювальний дріт (суцільного перерізу чи порошковий) або стрічку, так і через керамічний флюс. В останньому випадку важли­вого значення набуває попередній розрахунок хімічного складу наплав­леного металу на основі аналогічних даних або складу зварювального дроту та керамічного флюсу.
...
Характерна відмінність плавлених флюсів, призначених для виконан­ня зносостійкого та твердого наплавлення, - їх дуже низька хімічна актив­ність стосовно наплавлюваного металу. Для цього звичайно використо­вують пасивні плавлені флюси з хімічною активністю, що не перевищує Аф < 0,1. Це диктується умовами одержання максимально високих коефі­цієнтів переходу легуючих елементів із дроту в наплавлений метал.
...
Склад найбільш поширених плавлених флюсів наведено в табл. 28Д. Це насамперед флюси ТКЗ-НЖ і АН-28. Для механізованого зносостійко­го наплавлення ущільнених поверхонь енергетичної та запірної арматури широко застосовують плавлено-керамічні флюси ПКНЛ-17 і ПКНЛ-128 (табл. 29Д) та керамічний флюс ФЦК-24, перші два з яких як шлакову ос­нову мають тонкоподрібнений флюс АН-26С. При цьому основне легу­вання та регулювання структури наплавленого металу здійснюється за ра­хунок елементів, що містяться в зварювальному дроті (стрічці) і перехо­дять з керамічного флюсу. Флюс ПКНЛ-17 призначений для механізовано­го наплавлення у сполученні зі зварювальним дротом, а флюс ПКНЛ-128 -для механізованого наплавлення стрічкою шириною до 50 мм.
...
Керамічні флюси АНК-18, АНК-19, АНК-40, ЖСН-1, ЖСН-2, ЖСН-3, ЖСН-4, ЖСН-5 і ЖСН-6 розроблені на основі шлакової системи М^О-СаРг-АІгОз-БіСЬ і забезпечують одержання наплавленого металу практично будь-якої необхідної твердості залежно від кількості легуючих елементів (табл. 30Д). З метою підвищення продуктивності наплавлення до складу флюсу часто додають порошок заліза. При цьому чим більша його кількість, тим меншу в'язкість у розплавленому стані повинен мати флюс з метою зниження втрат легуючих металевих порошків.
...
звичайно виконують на внутрішніх поверхнях корпусних сталей, трубо­проводів та іншого устаткування зі сталей перлітно-феритного класу, що мають досить високу міцність, у тому числі й при підвищених температу­рах (аж до 540 °С), але низьку корозійну стійкість.
...
У практиці вітчизняного та закордонного досвіду нанесення корозій­ностійких покриттів наплавленням під флюсом здійснюють дротовим або стрічковим електродом зі сталей аустенітного класу з регламентованим вмістом феритної фази. Для забезпечення достатньої тріщиностійкості при кристалізації наплавленого металу в закордонній практиці звичайно вважається необхідним мати у його вихідній структурі не менше 4...5 % феритної фази. Це відповідно визначає верхній рівень останньої в дроті або стрічці (12... 15%). У вітчизняній промисловості переважно застосо­вують дротові та стрічкові електроди з умістом феритної складової 5... 8 %, що забезпечує її кількість в наплавленому шарі відповідно 2...
...
Підвищений вміст фериту в закордонних стрічкових і дротових елект­родах пояснюється тією обставиною, що їх використовують у сполученні з більш активними флюсами (Аф > 0,4) порівняно з вітчизняними (Аф < 0,1).
...
Для корозійностійкого наплавлення дротовим електродом практично придатний будь-який склад флюсу для зварювання аустенітно-феритних хромонікелевих сталей (ОФ-6, АН-26, ФЦ-17 та ін.). Однак використання дротового електрода при наплавленні корозійностійких покрить мало­продуктивне, бо забезпечує велику глибину проплавлення основного ме­талу порівняно зі стрічковим. Тому нижче наведено характеристики і склади флюсів, які використовують при наплавленні корозійностійких покриттів стрічковим електродом.
...
Серед названої групи флюсів найбільш широко представлені флюси, побудовані на базі шлакової системи СаО-СаТ2-А12Оз-8і02
...




  • Новые материалы
    Твердые сплавы
    Цементация стали
    Зварювальні матеріали
    Контактная сварка
    Термическая обработка в машиностроении: Справочник
    Металлургия черных металлов

    rss
    Карта